• Skorokhod

Євген Глива: "Ультра - це завжди непередбачуване випробування..."


Про Євгена Гливу напевно чув кожен, хто бодай трохи цікавиться бігом. Ультрамарафонець з Сумщини вже не один рік поспіль підіймає прапор України на подіумах престижних Європейських ультрамарафонів у Італії, Швейцарії, Бельгії, Німеччині, Польші, а також у пекельній багатоденці, яка проходить в пісках Оману (Oman Desert Marathon). Цього року, Євген досить вдало розпочав свій змагальний сезон посівши друге місце в 58км ультразабігові навколо озера Тразімено, який проходив у середині березня в Італії. Після повернення в Україну Євген погодився дати невеличке інтерв’ю для time2trail.

- Євгене, у своїх попередніх інтерв’ю Ви говорили, що потрапили в біг, досить випадково, коли на уроці фізкультури Вас змусили бігти крос. Ви тоді перемогли. Яким був Ваш шлях далі? Ви почали тренуватися у тренера, спортивній школі?


- Ні, після того випадку я ще пробував себе у футболі, а вже потім - зайнявся легкою атлетикою. Тренувався я самостійно, лише коли навчався в університеті, трішки займався і консультувався у Сергієнко В.М.


- У кожного - своя історія захопленням ультрабігом. Розкажіть Євгене, як Ви потрапили в ультрамарафони? Коли зрозуміли що це - саме Ваш формат?


- Мій перший старт в ультрамарафоні - це участь на 100км в місті Молодечно, Білорусь. Ці змагання проходили в манежі з колом 200м, тож довелось пробігти 500 кіл(!). До цього максимальна дистація, яку я долав була 42км. Тим не менш, відразу в дебютній для себе сотці я здобув перемогу з результатом 7 годин 35 хвилин.

-Далі було знайомство з Реєром Олександром Есперовичем, який на той час займався ультрамарафоном в Україні. Якщо бути об'єктивним, то Реєр є моїм вчителем. Саме він відкрив спортивний світ для мене.

- Ось такі незначні початкові успіхи в ультрадистанціях і визначили мій подальший спортивний напрямок. Адже тотальна корупція у класичних видах легкої атлетики - не дасть так розвиватися і досягнути успіху, як у гірському, ультрамарафонському та шосейному бігові.


- Скільки вже набігали ультра? Яка найдовша ультрадистанція, яку доводилося долати?


- Якщо ультра вважати все те що більше марафону (42км 195м) то з 2008 року, коли я пробіг свою першу сотку, і по сьогодні набігав вже більше 30 ультразабігів це точно.


Про тренування


- На своїй фейсбук-сторінці Ви писали, Євгене, що за січень, наприклад, набігали 1003 км. Це в середньому - по 32км щодня (!) А як виглядає Ваш «стандартний» тиждень в базовий період?


- Біг, біг і ще раз біг. Це і біг по рівному, біг по гірках. Саме тоді закладався фундамент на сезон. Тоді потрібні були об'єми, зараз робота трохи інша.


- Зрозуміло. Розкажіть, Євгене, про свій режим дня: коли прокидаєтеся, коли тренуєтеся, коли тренуєте.


- О 8-9 прокидаюся, легко снідаю і - на тренування. Після пробіжки: душ, ще один прийом їжі та відпочинок. З 15:00 провожу тренування в дитячо-юнацькій спортивній школі (ДЮСШ). З 19:00 - вечір у колі сім'ї.


- Як підводитеся до змагань на ультрадистанціях?


- Зменшенням кілометражу.


- А як відновлюєтеся після?


- Відновлення включає сон, масажі та налягання на вуглеводи і білки.


- Ви самі складаєте собі тренувальний план? Чи консультуєтеся з кимось?


- Так, тренувальний і змагальний графік складаю самостійно. Так вже сталося що майже всю свою бігову кар'єру в мене немає тренера в загально прийнятому сенсі цього слова. Я багато читаю, шукаю інформацію в інтернеті, всі свої тренування за ці роки записую у записник – дистанція, час, швидкість, відчуття, що поїв перед тренуванням, як відновлювався після. Потім все це аналізую та вибираю, що саме для мене працює краще.


- А чи доповнюєте Ваші тренування кростренінгом: велосипедом, басейном?


- На жаль - ні. Лише біг і відвідування тренажерної зали в зимовий базовий період.


- Чи багато приділяєте уваги силовим тренуванням?


- Тільки взимку. Взагалі, великі м'язи для ультрамарафонців більше заважають ніж допомагають. Це ж треба буде по дистанції нести всі ці кілограми. А в тренажерній залі більше уваги приділяю зміцненню зв'язок та суглобам. Тим більш мені це після операції на ахіловому сухожиллі потрібно робити щодня.


- Зважаючи на особливість забігу в пісках – чи тренуєтеся бігати з наплічником чи додатковою вагою?


- За 2 тижні до старту стараюся 3-4 рази пробігтися з рюкзачком, і все. А так, протягом всього року, коли бігаю до спортивної школи на тренування, де я працюю тренером, прихоплюю з собою наплічничок зі змінним взуттям, одягом і водою.


- Чи використовуєте у підготовці забігання сходами?


- Мені вистачає гірок :)

Психологія ультра


- Зараз біг на довгі дистанції набуває все більшої популярності в Україні. Тим, хто хоче бігати ультрамарафони, окрім фізичної підготовки на які ще аспекти підготовки слід звернути увагу при тренуваннях?

- Психологія. Як на мене результат в ультра на 90% залежить від психології. Тому, регулярний довготривалий і монотонний біг - дасть позитивний результат для підготовки до ультрамарафонів.


- Не знаю щодо відсотків але цілком з Вами погоджуюся, що психологія в ультра є вирішальним фактором. А поділіться досвідом, як Ви, Євгене, психологічно налаштовуєтеся на гонки?


- Намагаюсь відволіктися, думати про щось інше...


- Загалом, якщо ти готовий психологічно, то чи це будуть гори, чи піски або ж спека - не має різниці. Основне - треба бути готовим. Чим жорсткіші, важчі тренування під час підготовки - тим легше на змаганнях.


- А чи можете навести кілька прикладів Ваших «жорстких» тренувань?


- Ну, моє улюблене це - фартлек, біг зі змінним темпом, «смикання» по дистанції, як в народі кажуть, а потім ще фінішне набігання.


- Ще одне з улюблених важких тренувань - гірки, коли треба бігти одним темпом як згори, так і вгору.

Харчування


- Чи дотримуєтеся якоїсь особливої дієти?


-Ні! Ні в чому собі не відмовляю.


- А яка Ваша улюблена страва? Поділіться рецептом своїм чи дружини :)


- Ой! ( задумався) Хоча - курка-гриль.

Хобі


- Євгене, скажіть, а які маєте хобі, захоплення?


- Мої хобі та професія - це легка атлетика.

Спортивна кар'єра


- Євгене, розкажіть трохи про свою спортивну кар’єру. Коли почали виступати як професійний спортсмен?


- Та я не зовсім професійний спортсмен, адже поки що працюю тренером у ДЮСШ.


- Ага, зрозуміло :) А чи давно тренуєте?


- Треную з 2005 року, коли почав працювати в ДЮСШ.


- Серед своїх здобутків – які зараз вважаєте найбільшими?

- 1. перемога в Swiss Alpine Davos 78km

- 2. 2 місце 100km Del Passatore і пустеля


- Наскільки складно чи легко професійному атлету в Україні знайти спонсорів?


- Цією справою у мене займається Юрій Шаповалов, за що я йому дуже вдячний. Людина знає, що робить! Зараз ми співпрацюємо з Adidas, тож в мене є необхідне екіпірування. Минулого року перед Оманом мою підготовку підтримав металургійний комбінат «Запоріжсталь». Зараз ми дійшли згоди по подовження співпраці на весь 2018 рік. «Запоріжсталь» надасть допомогу в підготовці до змагань та участі в низці змагань. А я залюбки допоможу комбінату в тренуваннях їх корпоративної команди при підготовці до “Zaporizhstal Half Marathon” та інших змагань.


- Чи працює система спортивних агентів в Україні чи кожен спортсмен вирішує питання самостійно?


- В футболі, баскетболі, тенісі агенти звісно є. Легка атлетика трохи інша історія, тим більш в Україні. Хоча разом з Юрієм ми намагаємось привернуту увагу і до бігунів. Головне що потрібно розуміти шукаючи партнерів (не люблю слово спонсор), що співпраця має бути взаємовигідною і для спортсмена і для компанії яка мене підтримує.


- Ясно, тобто шанси у талановитих і наполегливих спортсменів є. Доречі, Євгене, чи тренуєте зараз, окрім підростаючого покоління у ДЮСШ, бігунів любителів?


- Ні, мені вистачає ДЮСШ. В мене тренуються діти яких я знаходив буквальному сенсі слова, майже на вулиці. І це діти з найближчих сіл. Мені дуже цікаво захопити дитину бігом, спостерігати за прогресом.

- Які цілі ставите на найближчі кілька років? Можливо, є старти, які хотіли б пробігти?


- Не будемо загадувати! На цей рік план бажаних стартів складений, перш за все буду дотримуватись його. План доволі амбітний, є місяці де по два старти з різницею в 2-3 тижні.


- Наразі, Ви бігаєте в основному «шосейні» ультра або ж у пустелі. Чи пробували інший формат? Ультратрейли в горах?


- Звісно! Я бронзовий призер з результатом 9:45:10 на 100km гонці 7 Dilin в Польші з набором 4500м. Переможець того ж ультра в Давосі, де треба було бігти через перевал 2700м і в очах не те що двоїлося, а і троїлося коли біг на такій висоті.


- А чи цікаво Вам було б позмагатися на UTMB?


- Зовсім не цікаво.


Про популяризацію бігу, бігову культуру


- Євгене, давайте поговоримо трохи про популяризацію і розвиток біга в Україні. Ви працюєте в ДЮСШ вже більше десяти років, які є здобутки підопічних за цей час?


- Так, за ці роки є як призери, так і чемпіони України.


- О, вітаю! Подальших Вам та Вашим вихованцям успіхів!


- Дякую!


- А що б Ви порадили тим батькам і дітям, які хочуть пов'язати своє життя з легкою атлетикою?


- Терпіння і ще раз терпіння! У жодному разі не чекати і не сподіватися на те що результати прийдуть самі по собі. Якщо заняття легкою атлетикою приносять задоволення - вперед!


- Євгене, Ви часто буваєте закордоном, а який корисний досвід, практики розвитку масового та професійного спорту, варто було б перейняти нам?


- Так, мабуть я дуже часто буваю за кордоном, але то необхідно. Як краще і як потрібно розвивати спорт на те є відповідні люди, які займають відповідні посади. Я ж - бігаю, треную і кайфую! Але якщо хтось знаючи мою історію як я почав бігати, теж вийде на доріжку чи шосе, я буду тільки радий!)


- Зрозуміло. Без сумніву – отримувати кайф від того, чим займаєшся – це найголовніше :)


- А розкажіть, доречі, куди їздите на спортивні збори? Як багато часу там проводите протягом року?


- На збори їжджу в українські Карпати і до Італії. Взимку цього року, спробував провести збори у Туреччині. Мені потрібно було готуватися до традиційного старту в Італії (Strassimeno 2018), а погода у нас була така що жодного шансу це зробити не було. Тож я «псіханув», взяв квитки до Туреччини і полетів туди на 3 тижні. Дуже сподобалося! Тим більш, що і результат в Італії отримав хороший – 2-е місце на дистанції 58км. Загалом, виходить 3-4 виїзди на рік, в середньому по 3 тижні.

Про пустелю



- І все ж, Євгене, найбільше Вас знають як призера пустельної багатоденки Oman Desert Marathon. Розкажіть - як Ви потрапили на цей забіг вперше?


- Все досить просто. Організатори марафону через групу у фейсбуці запропонували відвідати цей забіг. Авантюрно і не розуміючи, що і як - я погодився. Дебют в цьому старті у мене вийшов не такий успішний, як перша сотка, але «затягнуло» - не менше. Захотілося реваншу на змаганнях наступного року аби довести, що місце, яке посів на першому старті, не відповідає моєму рівневі.


- Чим приваблює Вас пустеля? Чим вона для вас особлива?


- У пустелі особливий мікроклімат. Перебування у пустелі - це пізнавання зовсім іншого життя, а також звичаїв. Тим більш формат змагань в Омані не схожий на будь-які інші змагання де я приймаю участь. Пустеля, це справжнє випробування себе. Багато хто туди приїздить щоб хоча б пройти всю дистанцію пішки. Але для мене важливо щоб ще й прапор України був на подіумі). - До речі, український прапор єдиний з європейських прапорів що був на подіумі за 6-ти річну історію цих змагань.


- Ого, виходить, за всю Європу "віддуваєтеся":) - А чи не плануєте взяти участь у ще одному відомому пустельному марафоні - Maratones des Sables?


- Так хотілося б, але я не готовий з декількох причин. Перш за все, це дати проведення. Des Sables проходить на початку бігового сезону, в квітні. Дистанція в Марокко настільки виснажлива що відновлення після цього старту займе декілька місяців. А ще там є так штука… ну знаєте, як в футболі є «домашнє суддівство». Організатори всіляко допомагають африканським бігунам, то ж виграти або навіть зайти на подіум шансів мало. Там потрібно бути сильнішим за місцевих бігунів (які дуже високого рівня, тим більш тренуютьмся в ціх умовах кожного дня) навіть не на дві голови, а на три-чотири. Звісно, колись я прийму участь в Des Sables, але тоді коли плани на сезон будуть не такими насиченими як зараз.


- Наскільки часто в пустелі трапляються непередбачувані ситуації (укус скорпіона чи змії, блукання і т.п.)? Чи траплялися подібні чи інші незвичайні ситуації з Вами під час етапів пустельного забігу в Омані?


- Оманський ультрамарафон в пустелі не дуже старий, тому, слава Богу, таких ситуацій поки не траплялося. До того ж, й рівень організації дуже високий, тож заблукати практично не можливо. Хоча й такі випадки були. Але все обійшлося без єкстримального єкстриму)))


- Як підтримуєте сили? Що їсте під час багатоденки у пустелі?


- Загалом, 6 днів на кашах, вермішелі та дитячому харчуванні. Крім того – їм шоколадки і гейнер.


- Шоколад? Не уявляю, як зберігати шоколад за тих умов, що у пустелі. Ви його їсте-п'єте «розплавленим»? Чи ж є якісь лайфхаки?:)


- Шоколад в основному їм вранці з кавою - за нічної температури він встигає затверднути. А так, звичайно, за пустельної спеки шоколад по сто раз змінює форму, тож вдень він у звичайному пакеті лежить, я його не чіпаю.

Для тих, хто хоче бігати ультра...

- Євгене, а от для тих, хто хоче бігати ультра - що б Ви порадили? Які якості вартує тренувати, на що - звернути увагу?


- Від «суточніків» чув про один цікавий вид тренування. Сісти за стіл на якому шоколадка і вода, тупо сидіти і дивитися, не розмовляти. Хто довше витримає, не виходячи з-за столу – той і переміг. Може нехай хто спопробує і потім скаже свій рекорд і як воно. Я не пробував!:)


- Ото й справді – серйозне випробування!:)))


- І на останок, Євгене, скажіть, що для Вас - ультрабіг?


- Ультра - це завжди непередбачуване випробування. Як би ти не готувався, який би не був готовий - все рівно не знаєш як закінчиться гонка. "Поставити" може в будь-яку хвилину. Ультра - це як біг по мінним полем, якась невелика помилка може звести нанівець весь твій забіг.

- Дякую Вам Євген за цікаве інтерв'ю! Нових Вам перемог та рекордів!


- Дякую!

248 перегляд0 коментар

Останні пости

Дивитися всі

For those, who love explore the World and theirself

The World around us is larger and more interesting than we think.
It's time to start a journey. It's time to get closer to nature. It's time to find out more about yourself and your posibilities.
time2trail

  • Grey Facebook Icon

© 2023 by time2trail blog. Proudly created with Wix.com

Kyiv City, Ukraine

This site was designed with the
.com
website builder. Create your website today.
Start Now