• Skorokhod

Півмарафон у форматі соло: як сильно ти цього хочеш?

Оновлено: бер 31


Не було ніякої фінішної арки. Не було натовпу, овацій та фотоспалахів. І, звісно, ніякої медалі на фініші… Тільки тьм’яне світло ліхтарів, майже порожня набережна та міст Патона вдалині… Мої Suunto 9 просигналили 21-ий раз і я зрозумів – фініш! Щоправда, ще кількадесят секунд - біг по інерції добігаючи 97,5м до півмарафонської дистанції. Далі натиснув «стоп» і перейшов на біг підтюпцем.


На годиннику застигли цифри: 1:19:20




Я фінішував на «несертифікованій» трасі, просто посеред парку і тепер стояв відхекувався спостерігаючи за вогнями на мості Патона. Без сумніву – самостійний біг (солораннінг) на результат – цікавий досвід, який і без офіційних фото, протоколів та медалі-фінішера запам’ятається надовго.

Що ж у ньому особливого?


Передісторія. Чому солопівмарафон?


Тут все просто. Основним стартом на цю весну у мене був ультрамарафон Penyagolosa Trail (110 км, +6000м) неподалік міста Кастельйон, Іспанія. Готуватися почав з середини листопада 2019 року. До березня вдалося «добігти» без травм та плавно збільшити об’єми до запланованих, гарно попрацювати із «залізом» у залі над своїми «слабкими сторонамии» аби запобігти можливим травмам, а крім того здійснити деякий обсяг роботи над швидкістю – на що минулий сезон через травму та щільність стартів – часу просто не було.


Зрозуміло, що як тільки ситуація з COVID-19 почала загострюватися у Італії, потім й Іспанії на початку березня – я почав переживати, що ж буде з моїм цільовим стартом. Далі, все розвивалося з карколомною швидкістю і тільки-но я почав виходити на свій пік форми – вже стали відміняти-переносити не тільки шосейні старти по всьому світу , а й трейлові так само…


Що ж робити?


По відчуттях та показниках на щотижневих пробіжках – бачив, що є непоганий ріст бігової форми. З іншого боку, в ситуації, що склалася – не ясно було, де ж її тепер реалізувати, бо згідно плану, мав зробити кілька «коротких» стартів у березні та рівно за два тижні до ультра – піти у тейпер.


Дужже хотів пробігти «швидкий» пів марафон – 10th Work.UA Kyiv Half-Marathon від Run Ukraine, який з 2014 року бігаю постійно і пропустив тільки один раз (у 2019) через те, що ще не відновився після травми. Саме на цій трасі показав свій РВ (personal best) в 2018 році: 1:20:40.



Але цієї весни зі стартами – не склалося. Лишався єдиний вихід – зробити «контрольний» солопівмарафон аби і протестувати рівень бігової форми, якого вдалося досягнути і «подякувати» організму за 4 місяці напружених тренувань. Чому так, читайте у: "Як тренуватися і планувати сезон попри пандемію COVID-19: поради тренерів"


Особливості соло-старту


1. Ви самі собі організатор: можна обрати відносно «зручні» дату, місце, час


Написав «відносно», оскільки насправді, в зв’язку із «карантинними» обмеженнями – доводиться обирати із опцій дуже ранній або дуже пізній старт аби уникнути скупчень людей. Доводиться так продумувати дистанцію – аби не потрібно було перебігати 10 разів через світлофори і т.д., адже ніхто заради Вашої пробіжки не буде перекривати рух транспорту. І коли всі ці параметри починаєш враховувати - лишається не так багато підходящих варіантів.


2. Ви самі собі головний суддя


Зрозуміло, що бігти доведеться по «несертифікованій» трасі, ніхто не буде слідкувати як Ви бігли, не буде чіткого старту й фінішу. Все повністю на Вашій совісті та відповідальності.


3. Ви самі собі волонтер


Ніяких підбадьорювань вздовж траси й ніяких пунктів підтримки з водою, ізотоніком чи бананами. Все що прихопили із собою – те і Ваше.


4. Ви самі собі пейсмейкер


На масових стартах ми часто працюємо у групах: тобто можна прилаштуватися за кимось, хто біжить з потрібним темпом і по-черзі «тягти» одне одного, таким чином значно полегшуючи подолання дистанції. Крім того, зазвичай є «пейсмейкери» на 1:30, 1:40, 1:50, 2:00 – які допомагають тримати потрібний темп тим, хто біжить на цей час.

На соло старті - все інакше. Єдиний ваш пейсмейкер – це годинник. Маєте слідкувати за темпом, який він показує тадослухатися своїх відчуттів.


5. Мотивація: «як сильно ти цього хочеш»?


Біг "на результат" - завжди відрізняється від просто тренування. Адже "страждати" - доводиться набагато більше... Офіційні змагання з їхнім антуражем, підтримкою глядачів, наявністю суперників та сильніших бігунів – завжди стимулюють викладатися «на максимум». Коли ж ці атрибути зникають – лишається тільки внутрішня мотивація. Нема від кого тікати, немає кого наздоганяти, з ким «рубатися» за подіум на фінішній прямій… Наскільки Ви зможете в таких умовах викластися – залежить тільки від вас.


«Як сильно ти цього хочеш»? – ось ключове питання.


У огляді RunBook review #5: Мет Фіцджеральд "Як сильно ти цього хочеш?" – я писав про книгу Мета Фіцджеральда. Там чимало цікавих думок і прикладів – прочитайте, якщо ще не читали.

Солопівмарафон: як це було


Хоча переважна більшість «офіційних» шосейних стартів зранку, в силу різних оргпричин – вирішив зробити свій соло ран ввечері. Більшість моїх пробіжок і недільних лонгранів проходять саме у вечірній час та й на Penyagolosa Trail мав бути у 00:00 – тож для мене то не проблема.


Далі все стандартно: заздалегідь поїв, зібрав екіп, зробив розминку та легенько потрусив 1 км до місця старту.


Власне вирішив побудувати максимально просто свій маршрут: старт із моста Патона – до кінця Московського моста – це десь 12км і фініш у парку на набережній перед мостом Патона. Частково траса повторює дистанцію Kyiv Half-Marathon, що теж зручно.



Далі натиснув кнопку старту на своїх Suunto 9 і – Go!


План був простий: першу десятку в мінімально-потрібному темпі аби вибігти із 80хв: по 3:48 у середньому, щоб не ризикувати, а далі прискоритися до 3:45 і останні 5км – вже набігати на «всі гроші». Все із самого початку пішло не зовсім за планом.


Хоч маршрут був відносно рівним, на першій десятці пейс «стрибав» від 3:56 на першому км до 3:33. Примудрився навіть кількох велосипедистів обігнати на набережній. Як результат: 37:22, що було набагато краще ніж сподівався. По відчуттях біглося досить легко, і, навіть, ті невеликі підйоми на мости, які під час півмарафону раніше сприймалися як височенні кручі – зараз пробіг на одному диханні. Як не як - я ж до +6000м готувався ;)))

А ось друга десятка пішла не так гладко. До 15 км – ще вдавалося тримати цей «скажений темп». А ось останні 6км – добігалися важкувато. Основною причиною, гадаю, був надто довгий час після останнього прийому їжі: аж 5 годин і просто під кінець, як то кажуть -"заголодав".


Погодні умови - були ідеальні. Ніякого шаленого вітру, що традиційно вранці на старті київського пів марафону дужже виснажує на набережній. І температура для пробіжки – теж ідеальна: +8-10С, тепер зрозумів, чому INEOS 1:59 Challenge робили за схожих умов :)


Кілька ремарок по спорядженню


Дуже задоволений кросами Asics GEL-451 з системою BOA: легенькі, зручні і ніяких зупинок на зав’язування шнурків ;)

Біговий пояс – то річ незамінна для солопробіжок. Телефон, ключі, серветки, гелі-батончики та пляшку з водою – все це легко сюди покласти та зручно діставати у потрібний момент. Використовую вже майже півроку пояс від Go far equipment – якість супер!


Стали в пригоді: компресійні рукава (Dynafit) та легка накидка (WOC-2006). Це те, що не дало мені замерзнути під час розминки та після фінішу, коли мав ще затрушувати 4км додому:)


Годинник з хорошим функціоналом - як Suunto 9, наприклад, - значно полегшить вам життя на тренувальних соло-пробіжках, а тим паче - під час солобігу на час.



Результат


Оскільки задачею-мінімум ставив собі #sub80 (вибігти півмарафон із 80 хвилин), то фінішним часом - 1:19:20 лишився цілком задоволений. Хоча, як завжди, хотілося пробігти ще краще:)


Заразом і покращив свій РВ на 1хв 20с, хоча той тримався з весни 2018р. через наступні травми та відсутність у 2-ій половні 2019 року часу й можливості нормально попрацювати над швидкістю між трейловими стартами.




Що далі?


Поки - відновлення: улюблені протеїнові батончики та Recovery drink від Nutrixxion, масаж за допомогою ролла Blackroll та Compex 4.0. І, звісно, багато пиття загалом, фрукти та сухофрукти :)

А далі - можна зі спокійною совістю перепочити кілька тижнів – та почати підготовку вже до стартів у кінці літа Ultra Trail du Mont Blanc (UTMB) та восени Penyagolosa Trail.


Хочеться вірити що до того часу, ситуація із COVID-19 – стабілізується і всі заплановані гонки можна буде пробігти. Ну, а якщо ні – тоді, певно, доведеться зробити соломарафон – бо ще є «не закритий» гештальт з «вибігти марафон із 3 годин» - у 2016 році на своєму, поки останньому, шосейному марафоні показав час 3:07 ;)))


Як би там не було – потрібно ставити цілі та рухатися вперед, незважаючи на обставини. Ідеальних умов – не буде ніколи. Солобіг на результат – це хороший тест на відповідальне ставлення до тренувань та нашу мотивацію. Коли ти лишаєшся сам на сам перед смугою шосе, єдине питання на яке потрібно собі відповісти: "як сильно я цього хочу"?


P.S. Ставтеся відповідально до кожної Вашої пробіжки чи то тренувальної, чи бігу на результат. Дотримуйтеся рекомендацій щодо протидії поширенню COVID-19, COVID-19 і соло-пробіжки: міні-гід як зменшити ризики для себе та оточуючих.


Бережіть себе, близьких та оточуючих! P.P.S. Якщо Вам бракує мотивації бігати соло, почитайте: Мотивація і дофамін: як не закинути спорт поки діє карантин?

або ж реєструйтеся на однойменний он-лайн Воркшоп


Якщо стаття Вам сподобалася - тисніть ❤️ Також - Ви можете підтримати блог time2trail нa Patreon. Дякую! 🙏😊

147 перегляд

For those, who love explore the World and theirself

The World around us is larger and more interesting than we think.
It's time to start a journey. It's time to get closer to nature. It's time to find out more about yourself and your posibilities.
time2trail

  • Grey Facebook Icon
RSS Feed

© 2023 by time2trail blog. Proudly created with Wix.com

Kyiv City, Ukraine

This site was designed with the
.com
website builder. Create your website today.
Start Now