Сергій Попов: марафон – це правдиве дзеркало. Він показує, хто ти є насправді... (продовження)

June 24, 2018

Сергій Попов, магістр політології за освітою, телевізійний журналіст – за професією. За покликанням - спортсмен та тренер з бігу. Легкою атлетикою почав займатися у 1998 році. Виступав спочатку за спортивний клуб Збройних сил України, згодом - за Національну академію внутрішніх справ. З 2008 року тренується самостійно. У 2017 запустив проект UARUNNER, в рамках якого у якості тренера готує аматорів до змагань з бігу на дистанціях від 5 км до ультрамарафонів, включно з гірським бігом та трейлом. Безпосередньо пробіг понад 30 марафонів та близько 10 ультра.
У першій частині інтерв'ю ми поговорили з Сергієм про те, як він захопився бігом, про кар'єру журналіста, про тренування та відновлення, а крім того - не оминули тему марафонів. У другій - спілкувалися про тренерську діяльність, хобі, популяризацію бігу, а також про проект  - UARUNNER.

Тренерська робота

 

- Сергію, а як давно ти почав тренувати?

 

- Перший мій такий досвід був ще на початку 2000-х. Коли я фактично виконував роль помічника тренера і замінював його під час тренувальних зборів. Тренував молодших товаришів. Років п'ять назад почав проводити групові тренування. Робив це кілька місяців, але не зміг суміщати з роботою. А минулого року – запустив проект UARUNNER.

 

- А розкажи трохи докладніше – що за проект? В чому його особливість?

 

- Власне, ідея UARUNNER виникла після того, як люди самі мене почали знаходити і просити допомогти підготуватися до змагань. Спершу це були поодинокі запити. Згодом, я вирішив запустити програму тренувань, яка б ідеально підходила людині, яка працює. Те, що у мене вийшло - це поєднання персональних тренувань з дистанційним плануванням і постійною комунікацією. Серед головних переваг - велика економія часу, зокрема на проїзді до місця тренування. Ми зустрічаємось на стадіоні, проводимо тестовий біг, працюємо над технікою, потім складаю індивідуальний план, який щотижнево оновлюю. Через деякий час знову зустрічаємось, коригуємо техніку, визначаємо над чим працювати далі...

 

- На твою думку тренер – це ментор, наставник? Чи помічник? Більш досвідчений товариш?

 

- Я б сказав, що тренер це провідник, людина, яка знає куди йти та як подолати чи обійти перешкоди, які можуть виникнути.

 

- Чи є якісь вимоги до охочих тренуватися у тебе? Ти проводиш відбір? Чи, загалом, береш усіх, а далі вже в процесі підготовки відбір відбувається автоматично?

 

- Я відмовляю тим, хто хоче, умовно кажучи, за місяць підготуватися з нуля до марафону. Для решти я відкритий. У мене є люди різного віку і різного рівня підготовки. Зараз треную трохи більше 30 учнів. Більшість з них вже встановили персональні рекорди на дистанціях від 5 км до марафону. Кілька підопічних – стали призерами різних змагань на різних дистанціях. Зокрема, Олена Хашко посіла друге місце на гірському марафоні "Дземброня" і тепер разом зі мною виступатиме на цьогорічному Чемпіонаті світу, який проходитиме у Польші.

 

- Якось натрапляв на Youtube канал UARUNNER, де ти викладаєш різні цікаві відео. Як бачиш надалі розвиток ресурсу?

 

- Сторінка UARUNNER у FB та youtube канал uarunner це в першу чергу інструменти для залучення нових атлетів, а також потенційних партнерів чи спонсорів. Але не тільки це. Я людина, яка постійно намагається вчитися чомусь новому і робота над цими ресурсами дає мені новий досвід. Я потроху опановую SMM, вправляюся у відеозйомці та монтажу відео. Мені це подобається.

 

 

- Чи не плануєш організовувати якісь тренувальні табори, збори для любителів?

 

- Так, це є в моїх найближчих планах. Головне зараз - визначити час для таких зборів. До того ж, хочеться запропонувати людям щось справді цікаве та унікальне. Таке, що змусить вибрати саме мій кемп, а не пляжний відпочинок у Туреччині чи Єгипті.

 

- О, ну це досить амбітна ціль :-)

- ​Які, на твою думку, загалом переваги роботи з тренером?

 

- Головне, що тренер допоможе уникнути помилок, які можуть призвести до дуже поганих наслідків. Працюючи з людьми я зрозумів одну цікаву річ - навколо бігу дуже багато міфів. П'ятка чи носок, ніс чи рот, ранок чи вечір, їсти чи не їсти і пити чи не пити... І це лише те, що на поверхні. Людина, яка вирішила бігати може думати, що все просто - узяв кеди, вийшов і побіг. Лише потім приходить розуміння, що це окремий світ зі своїми правилами, традиціями, законами. Порушиш ці закони - нашкодиш собі, а може й іншим. Нескінченні статті в інтернеті, книги часто все ще більше заплутують. Тренер може все розставити по місцях.

Зрештою, по-справжньому роль тренера проявляється тоді, коли людина вирішує бігти на результат. Кожен може спробувати це зробити самостійно чи по програмі в супер-інноваційному годиннику. Втім, ті, хто тренуються у мене - бігтимуть швидше.

Хобі

 

- Розкажи, Сергію, які маєш хобі? І чи вистачає на них часу?

 

- Моє останнє захоплення - це проходження різноманітних онлайн-курсів. Наприклад зараз я вивчаю Проектний менеджмент та бізнес-англійську і підписаний ще на десяток програм, які мають розпочатися і стосуються різних сфер.

 

- Яку б літературу по бігу – ти порекомендував любителям?

 

- Ось ці три книги:

Харчування

 

- Чи маєш якісь преференції по дієті?

 

- Їм багато салатів з різними інгредієнтами, люблю м'ясо, подобаються різні кисломолочні продукти.

 

- Чи практикуєш «розвантажувальні» дні?

 

- Експериментував з цим, але нічого позитивного не відчув.

 

- Поділися своїм улюбленим рецептом. Чи – рецептом улюбленої страви від дружини, наприклад☺

 

- Звичайні сирники. Пів кілограма сиру, трохи борошна, солі та цукру, одне яйце. Це все перемішати та смажити на сковорідці. Дуже смачно і корисно.
 

 

Бігова кар'єра

 

- Які старти є у твоєму wishlisti на найближчі кілька років? У яких країнах тобі було б цікаво побігати?

 

- Дуже хочеться виступити у Азії - Китай, Японія, Таїланд. І ще мрія з дитинства - Лондон. Не обов'язково саме Лондонський марафон але десь там.

 

- Ти хочеш і надалі поєднувати шосейний біг з гірським? Чи все ж – зробити акцент на чомусь одному?

 

- Думаю, чим старшим ставатиму тим більше уходитиму в гори. Але поки швидкість є, від шосе відмовлятися не хочу.

 

- Може є у планах спробувати якісь інші формати стартів? Добовий біг? Дуатлон? Тріатлон?

 

- Мені не цікаво спробувати, мені цікаво гідно виступити. Якщо не призове місце, то принаймні високе. Для цього слід відповідно готуватися. А значить десь пожертвувати бігом заради плавання чи їзди на велосипеді. Поки я собі цього не можу дозволити.

 

- Ти регулярно їздиш на Чемпіонати світу – чи реально там поборотися за призи?

 

- Українці можуть бути в призах в таких видах як трейл та гірський біг. Це не є щось недосяжне. Питання лише в ресурсі. І ми знову повертаємося до можливості проводити збори, нормально тренуватися, відновлюватися і т.п. Проблема ще й у тому, що наші спортивні чиновники поки розглядають гірський біг як щось несерйозне. І, відповідно, не хочуть його фінансувати. Усі мої поїздки на Чемпіонати світу були за власні кошти. Тобто гроші не виділяють навіть на змагання, не кажучи про підготовку відповідної збірної команди. І тут є ефект замкненого кола. Усі з ким я розмовляв кажуть - щоб було фінансування потрібно продемонструвати результат (а це призове місце на Чемпіонаті світу або Чемпіонаті Європи), але ж щоб був результат потрібне фінансування.

 

- Тут, доречі, можна провести гарну паралель з ситуацією в науковій сфері. Закиди від управлінців ті самі: давайте Нобелівські премії – будуть вам гроші. Але той факт, що для проведення досліджень рівня Нобелівської премії потрібні серйозні багаторічні інвестиції в науку – ніхто не хоче слухати...

 

- Так, це – сумно.

 

- А загалом, я думаю, що ми зможемо бути в призах особисто або командно в тому разі, якщо знайдуться спонсори, які будуть готові профінансувати підготовку збірної команди з гірського бігу та трейлу.

 

- Чи хотів би взяти участь в UTMB?

 

- Так, я думаю, що я буду там бігти, але ще не доріс.

 

- Як бачиш подальший свій шлях розвитку як атлета? Тебе цікавлять більш довгі дистанції? Марафони? Ультра? Шосе? Гори?

 

- Моя наступна велика ціль - 100 км на шосе

 

Популяризація бігу, спорту

 

- Сергію, ти побував профі і любителем, виступав на стартах в Україні та закордоном, що б ти змінив у існуючій системі підготовки спортсменів? Як заохочувати молодь йти у спорт?

 

- Думаю наша проблема в тому, що ми досі структурно та функціонально працюємо за правилами Радянського Союзу. А ситуація вимагає іншого. Подивіться на любительський спорт - він розвивається, що б там хто не казав про занепад. Сьогодні бігає в сотні, якщо не тисячі більше людей, ніж 10 років тому. І така тенденція буде спостерігатися й надалі. Що треба, так це - прибрати бар'єри, наприклад, скасувати ці безглузді довідки для змагань. Стимулювати спонсорство в спорті - не лише змагань, а і підготовки атлетів, підтримки клубів - через податкові пільги зокрема.

 

- Що на твою думку слід зробити для популяризації бігу та спорту в Україні в цілому?

 

- Тренер та спортсмен мають асоціюватися з успіхом. Не просто пробіг швидше всіх, а саме - завдяки цьому став багатою людиною. У нас дуже важко знайти успішних бігунів після завершення спортивної кар'єри. Успішні боксери є, футболісти є, бігунів немає. Коли батьки дитини, віддаючи її до спортивної секції знатимуть, що обравши кар'єру легкоатлета ця дитина принаймні забезпечить собі безбідну старість, тоді це буде потужний поштовх для популяризації цього виду.

 - Крім того, ще один шлях в напрямку популяризації спорту - це популяризація здорового способу життя в цілому. А це соціальна реклама і дорога медицина, як би це не виглядало дивним.

 

- А чи відчувається різниця у біговій культурі у нас і на Європейських стартах? Наскільки там більш активна бігова спільнота?

 

- За кордоном бігають більше. Але ще відчутніше, що там підримка на змаганнях набагато потужніша ніж у нас. Випадків, коли під час змагань бігунам кричать: «якого … ви тут бігаєте?» - закордоном я не зустрічав. У нас чув особисто. Культура бігу, це не лише самі бігуни, а й зрілість інших людей, яким подобається біг, які сприймають і поважають бігунів чи навпаки.

 

- А в яких країнах, де ти бував, тобі сподобалося найбільше в плані тренувань та життя загалом?

 

- Найкомфортніші країни для мене - Іспанія, Франція, Голландія. Це і природа, інфраструктура, а також самі люди.  

 

- Окрім кількох десятків марафонів, ти набігав вже чимало ультрамарафонів. Що для тебе – ультра?

 

- Ультра - це такий собі стрибок у невідоме. А ще - черговий доказ, що меж немає, слабкість лише в голові.

 

- Що порадиш тим, хто тільки збирається йти у трейл чи гірський біг? Як почати?

 

- Вийти на вулицю і побігти. Побігти без думки, що треба схуднути. Спробувати відчути біг. Відкинути все навколо. І дозволити собі насолодитися кожним кроком, подихом вітру, сонячним промінням... Це буде перший крок.

Другий - відшукати однодумців. Це може бути бігова спільнота, тренер, клуб чи дівчина з сусіднього підїзду, яка теж бігає.

Третій - поставити ціль. Знайти змагання і почати до них готуватися...

 

- Що ж, дякую за поради та цікаве інтерв'ю, Сергію!  Успішного виступу тобі та всій збірній на Чемпіонаті світу з гірського бігу на довгі дистанції! І зичу ще не раз підіймати прапор України на п'єдесталі міжнародних змагань! 

Share on Facebook
Share on Twitter
Please reload

Featured Posts

Ультра-рік 2018: бігові та не-бігові підсумки

January 9, 2019

1/3
Please reload

Recent Posts