Скітур Чорногорою: Кубок Білого Слона, стерті ноги та секрети Кіліана

February 6, 2019

- Видимість майже на нулі, вітер гуде і немає змоги чути одна одну, тож рухаємося маленькими ділянками – по 20м одна за одною, зупиняючись, щоб упевнитись що ми разом і на треку... На годиннику намерзає крига і, щоб зорієнтуватись, потрібно діставати руку з рукавиці й зчищати паморозь... Залишаючи КП на горі Піп-Іван - ми й не здогадувалися, що аби повторити свій трек крок в крок та безпечно знайти у сідло й вийти з нього в напрямку Чуфрової полонини, нам знадобиться 3,5 години…

- Це були най екстремальніші перегони в моєму житті – зізнається Тетяна Шурубор, учасниця скітурних змагань «Кубок «Білого Слона» за підтримки Dynafit. Разом з напарницею Оленою вони стали єдиною жіночою командою, яка незважаючи на досить екстремальні погодні умови, пройшла весь маршрут перегонів.

Що таке скітур? Які особливості скітурних змагань у Карпатах? Про Кубок Білого Слона та чим  скітур може бути цікавий і корисний для трейлранерів – поговоримо у статті.

Скітур (англ. ski-tour) – це сходження у гори на лижах по непідготованих схилах із наступним спуском з вершини по сніговій цілині. Скітур являє собою комбінацію гірського і простого туристичного лижного походу та фрірайду – можливості спускатися зі схилів, до яких не дістатися на підйомниках.

Скітур, як спосіб відпочинку та спортивного дозвілля – вже давно користується популярністю в багатьох країнах Європи, де є високі гори та сніг: Франція, Італія, Австрія, Словаччина... В Україні останні роки цей напрямок також активно розвивається. Так, цього року майже сотня учасників з України та Польші 26-27 січня взяла участь у «Кубку Білого Слона» за підтримки Dynafit, скітурних змаганнях, які проводяться з 2015 року. 

 «Кубок Білого Слона» – це високогірні екстремальні скітурові змагання з еле­ментами орієнтування, що проходять на Чорногірському хребті. Участь - командна. Команда може бути: чоловіча, жіноча або ж змішана. Відповідно і залік проводиться в кожній з категорій.

Організаторами кубку є команда Ture, - клуб, основна діяльність якого охоплює сферу активного відпочинку в межах України. Як зазначає Володимир Горон – керівник Ture team і головний організатор змагань,  - з кожним роком все більша кількість учасників з України приїздить спробувати скітур і випробувати свої сили на змаганнях зимовою Чорногорою.

- Поки, серед учасників багато поляків. Цього року приїздили, можна сказати, і професійні команди – польські рятувальники, які просто живуть у горах. Але й українців за ці роки – додалося. Зараз активно поширюємо інформацію про змагання через соцмережі та знаймих в інші країни-сусіди. Гадаю, наступного року старт буде вже багатонаціональним.

- Наші змагання досить екстремальні, тому в першу чергу, ми намагаємося зробити їх максимально безпечними для учасників, адже у кожного досвід знаходження взимку у горах - різний. В цьому нам дуже допомагають рятувальники, які розташовуються у Обсерваторії на горі Піп-Іван Чорногірський (Чорногірський гірський пошуково-рятувальний піст), а також волонтери. Всього під час гонки на 98 учасників ми мали близько 14 волонтерів.

- Ми дуже вдячні нашим Партнерам і Спонсорам, які допомогли у проведенні змагань: Dynafit Україна, Fram Equipment, Gorgany, ЇDLO, HUSKY Sport, Gsi Outdoors, Магазин "Бізон" і сподіваємося на подальшу співпрацю! Адже маємо ще великі плани на популяризацію скітурного спорту в Україні :)

Цього року змагання «Кубок Білого Слона»  вперше проводили у двох класах:

- SKITOUR - клас, який потребував мінімум базових навичок і спорядження, розрахований на один день і орієнтований більше на новачків;

- SKI-ALP – клас, який потребував володіння спеціальними знаннями, розрахований на два дні й лише на спортсменів із досвідом.

З результатами та фінішними протоколами можна ознайомитися – у публікації.

 

 

Сергій Билим, трейлранер, інструктор фітнес-студії «Фактура» брав участь у скітурних змаганнях вперше.

- Вирішив спробувати новий формат перегонів. Перед змаганнями трохи поскітурив, кілометра 4-ири. У друзів взяв спорядження. Змагання командні, моїм напарником був Діма Нечволод (один з організаторів Ukraine Trail League), який має значно більший гірський та скітурний досвід. Спершу було сонячно й весело але далі – почалася жесть із сильним вітром. Крім того, стали вилазити різні технічні проблеми зі спорядженням, добряче понатирав собі ноги… Перед сідловиною взагалі - злетів камус і зафіксувати його знову вдалося тільки  армованим скетчем.

- Ми бачили з Дімою, що у контрольний час не вкладаємося та й на хребті було дуже вітряно, а видимість поганою. Тож після сідла – почали спуск. З’їжджати по лісі, в темряві – теж була ще та пригода.

- Загалом, організація і все – були чудові! Хотілося б поскітурити ще. Але на наступного разу, буду спорядження апробовувати більш ретельно.

 

 

 

А от команда «ЛенТа» у складі Тетяни Шурубор та Олени Циганок – стала єдиною жіночою командою, яка, незважаючи на складні погодні умови, пройшла усю дистанцію змагань і перемогла у заліку SKI-TOUR серед жінок.

Тетяна в скітурі вже далеко не новачок, п’ять років бере участь у різних рейсах та змаганнях, хоча основний вид спорту, яким займається – скелелазання. Кілька років тому почала ще займатися трейловим бігом під керівництвом Олексія Прокопенко (Endurance School).

 

- Починались перегони феєрично – лагідне сонечко та блакитне небо. Цьогорічний маршрут в порівнянні з минулим як раз надавав більше можливостей для споглядання – з хребта Степанського відкривався чудовий краєвид на всю Чорногору. Нашими основними суперницями були три дівчачі команди з Польщі. Дівчата не давали нам можливості розслабитися – ми постійно з ними грали в перегонки. Одна жіноча команда з Польщі «Fokarium Team B» вирушила з КП Сідловина в напрямку вершини 7 хв перед нами, інші були позаду…

 

Але, як пізніше з’ясувалося – полячки вирішили через погодні умови – спускатися з Чорногори вниз, а інші 2-і команди – завернули назад організітори, бо вони не вклалися у контрольний час.

 

- Все було майже очікувано, адже прогнози попереджали про нульову видимість на хребті та посилення вітру. Ми теж були готові: мали gps-годинник, який спрямовував нас точнісінько по треку, важкуваті наплічники зі спорядженням, одягом, підкормом і чаєм в термосах і ще багато іншого корисного мотлох: ми мали павербанки й дроти на випадок, якщо розрядиться телефон чи (не дай боже) gps. Дійшли майже о 17:00 до обсерваторії.

 

Звідти дівчата повернулися, щоправда не так швидко, як хотілося, до сідла, з якого вже спустилися вниз.

 

- На хребті ми не відчували ні втоми, ні часу. Дуже спокійно допомагали одна одній долати дрібні складнощі (вони були, адже на такому вітру навіть одягти щось, чи прикріпити це вже ціле діло). Не було ні докорів, ні паніки, ні страху, було тільки відчуття відповідальності одна за одну і я особливо вдячна Лєні за її терплячість і гарну психологічну атмосферу в команді. А щодо дистанції, то вона класна! Є побажання на майбутнє все ж таки трохи раніше закривати КП на вихід на гору. Но для цього, для звичайних людей (не маю на увазі біороботів) все ж таки робити коротший трек на гору й можливо довший з гори, бо по низах вже і в темряві не так лячно.

- Ми з Леною в першу чергу фрірайдери, тому і лижі у нас фрірайдні (важкі). Використовувала фрірайд лижі Black Diamond Velvet + камус KOHLA, скітурові кріплення Fritschi Scout (важкі, але мега надійні, їх би я не змінуювала на легкі навіть заради гонки), скітурові черевики Dynafit Mercury (досить легкі і гнучкі, кращих поки що навіть для змагань не треба). А загалом для скітурових змагань добре було б мати другу пару легких лиж.

 

У класі SKI-ALP – перше і друге місце посіли команди з Польщі: GOPR Bieszczady, GOPR (Zaporowy Maraton Team). З українських команд найкраще виступила команда «Тетерів» у складі Олександра Олівсона та Віталія Бідюка, яка посіла 3-є місце.

 

 

На жаль, через травму 2-ий день не зміг продовжити гонку Сергій Сапіга (команда «Чугайстер&Лось»), який разом з Олексієм Прокопенко – минулого року були переможцями Кубку Білого слона-2018.

 

 

 

 

Олександр Олівсон учасник та організатор багатьох трейлових і пригодницьких змагань (в тому числі – легендарної «Карпатії»), керівник «Твоя пригода», практикує скітур з 1997 року.  

Вже 8 лютого поціновувачі даного виду спорту зможуть взяти участь у триденних скітурних змаганнях «Боржава Хат Рут», які організовує «Твоя пригода».

 

- Хоча скітуром займаюся відносно давно і, навіть, організовую скітурні змагання, але це швидше для різноманіття, не щоб професійно змагатися. На Кубку Білого Слона використовував лижі Dynafit та лижні черевики Salomon але які досить важкі для скітуру. Дводенний формат виявився досить складним. Перший етап був довшим, тому наступного дня стартувалося важкувато. Окрім того, було кілька «технічних етапів»: спуск на дюльфері, лавинний тест...

- З поляками було непросто змагатися, бо вони цим займаються набагато більш «професійно» (скітурять протягом року значно більше часу), а до того ж мають значно краще спорядження. Втім, ще 10 років тому у Польші ситуація зі скітуром була приблизно як і у нас зараз. Натомість словаки, сусіди, скітурили набагато більше.

- Маю надію зараз з розвитком трейлу в Україні скітур стане популярною альтернативою і доповненням трейлової підготовки у зимовий період.

 

 

Й справді, для любителів трейлу скітур – це можливість гарно доповнити та урізноманітнити свої тренування взимку, коли через снігові замети не дуже-то й побігаєш, а до весняного бігового сезону хочеться підготуватися у максимально-близьких природніх умовах. Окрім «прокачки» аеробних кондицій, скітур дозволяє зменшити ударне навантаження на суглоби, задіяти активніше додаткові групи м’язів, а також, за рахунок перебування у горах, – отримати висотну акліматизацію, що стане у нагоді під час трейлових та гірських стартів навесні. Кіліан Жорне (Kilian Jornet Burgada), один із ТОП трейлранерів, взимку, наприклад, практично повністю переключається на скільп чи скітурні змагання. Чому б і нам не спробувати?

 

 

Share on Facebook
Share on Twitter
Please reload

Featured Posts

Ультра-рік 2018: бігові та не-бігові підсумки

January 9, 2019

1/3
Please reload

Recent Posts