TWCH2019: Лісабон - гірки, книжковий ярмарок та електросамокати (день 1)

June 6, 2019

У Лісабоні вже бував проїздом у 2015 році, коли повертався з "літньої школи" по сигнальних шляхах та лікуванню раку, яку проводили в Альбуфейрі. Тоді склалося враження, що місто - це суцільні пагорби, як тут можна бігати? :-))) І ось - непройшло і двох з половиною років...

 

Випадковості та вірогідності


Яка вірогідність зустріти в Борисполі друга, який летить у той самий день і майже в той самий час але іншим рейсом до іншої країни? Я б сказав - не надто висока. Втім, виявляється, далеко не нульова. В черзі на реєстрацію на свій рейс МАУ - зустрічаю Діму Герасимчука. Ми обоє працюємо в ІМБГ (хоча й у різних лабораторіях), а до цього 6-ть років навчалися разом у Могилянці. Об'їздили разом купу конференцій (остання була в Єрусалимі два роки тому) та й власних наорганізовували чимало. Мій рейс до Лісабону о 9:45, в той час, як у Діми - рейс до Хельсінки на 15хв раніше. От вам і вірогідності...

Всі черги та контролі проходимо швидко. Потім - розходимося по різних гейтах на посадку. Автобус везе до літака, що стоїть аж десь на крайній злітній смузі.

 

Понад хмарами...


Переліт у МАУ запам'ятався хіба тим як гарно спалося. При цьому МАУ справді здивувало, адже прилетіли ми на пів години раніше(!). Скільки вже літаю - не пригадую, щоб таке траплялося, якщо чесно.

При проходженні паспортного контролю зустрів Олексія із нашої збірної команди (Хто представлятиме Україну на Чемпіонаті світу з трейлу? (частина 2)), який, виявляється, летів цим же рейсом МАУ з Києва. Пройшлися з одного терміналу в іший, перекусили і ось вже час сідати у ТАР - португальські авіалінії.

На відміну від МАУ - тут вже навіть пропонують невеликий перекус. Хоча попередньо не замовляв, без проблем дали вегетаріанський ланч-бокс: ролл з грибами, шматочк сиру, печиво, цукерка. Нічого надзвичайного але - приємно:)

 

Місто гірок й електросамокатів

З аеропорту - пірнаю в метро, яке тут одразу ж поруч та їду до свого помешкання в хостелі - неподалік зупинки Marques du Pombal.
Лісабон зустрів сонячною погодою але на вулиці досить вітряно. Температура трохи вище за +20, а по відчуттях - градусів 18, після Києва навіть прохолодно :-)
Знаходжу помешкання, розташовуюся. Хоча в Києві майже 8-а вечора - тут на дві години раніше.
Вирішую пробігтися парком Едуарда VII, який неподалік площі Marques du Pombal.

І тут на мене чекало два сюрпризи. По-перше, всю центральну частину парку зайняв книжковий ярмарок, не менше нашого "книжкового Арсеналу" - тільки під відкритим небом.

А по-друге, рівних ділянок у парку практично не було. До-о-овгий підйом вгору від початку на площі Помбаля а потім - менші спуски та підйоми... Сам парк - теж виявився невеличким. Із забіганням до сусіднього парку Амалії Родрігес та збіганням пішохідною доріжкою вздовж велодоріжки до Лісабонського університету - вийшло близько 2км. Чимало бігунів та велосипедистів, площадки для воркауту - також не порожні.
 

 

Дуже багато стоянок з електросамокатами і чимало самокатів полишених не на стоянках, а де заманеться. Над головою час від часу пролітають літаки. Дуже низько, адже аеропорт можна сказати, в самому місті й він набагато більший наших Жулінів.

В парку синім цвітом квітнуть дерева. Неймовірно гарно!
 

Після пробіжки - вечеря. Встигаю перечитати огляд про учасників Чемпіонату світу на irunfar та глянути кілька передстартових інтерв'ю, які вони виклали на сайті. Да, не залежно від погоди - в суботу на Чемпіонаті  буде спекотно!

А вже завтра - їду до Коїмбри.

 

 

 

 

 

 

Share on Facebook
Share on Twitter
Please reload

Featured Posts

Ультра-рік 2018: бігові та не-бігові підсумки

January 9, 2019

1/3
Please reload

Recent Posts
Please reload